Poezje

Abstract

We present you a scientific, critical edition of the poems by Erazm Słowacki (1781–1839). This volume, along with Narracje [Narratives] by Władysław Słowacki (1825–1858), published in 2015 in the same series in Białystok (preparation: Grzegorz Kowalski, edited by Jarosław Ławski) is a proof that the branch of the family of Juliusz Słowacki who lived in Zhytomyr had strong ambitions and evident artistic talent. Erazm Słowacki was the uncle of Juliusz, brother of Euzebiusz Słowacki, and father of Władysław Słowacki. History of literature has known him since the 19th century as the villain of Balladyna, who showed his nephew toxic feelings of envy, irrational malice and possessive love. Jan Prusinowski in 1860 and Leopold Méyet in 1893 convinced their readers that “none of his works had been published in print”. Although the works of Erazm remained unknown almost until the end of the 20th century, it did not prevent critics from labelling him as a prolific, yet talentless writer and playwright, a completely grotesque and ridiculous figure. This seems to be the reason why the humanities neglected this extremely important person in the analysis of the popular topos of a desperate father, a parent who loses his more or less numerous offspring, which was popular in the works by Juliusz Słowacki. The main aim of this volume of poetry is to return both the poet from Zhytomyr and his works to the mainstream of literature studies on the so­‑called “Eastern Borderland”, Ukrainian branch of nineteenth­‑century Polish literature. Erazm Słowacki was born on the 16th of April 1781 in Dubno in Volhynia. He graduated from a school in Kzhemenets, where he majored in law. He was probably the youngest son of Jakub Słowacki and Małgorzata nee Zeydler. It is often mentioned that he received a position of attorney in Zhytomyr, where he settled, as early as in 1800. On the 13th of April 1812 he married Anna Rohozińska. They had twelve children, of whom only two survived childhood. This biographic information is the key to the interpretation of the poem with the incipit [Ach! cóż nieszczęśliwy znaczę na tym świecie] [Oh, how meaningless and miserable am I in this world], which has the form of a threnody and was written after the death of his tenth child. Initially, Erazm Słowacki worked as a lawyer (attorney) at the Civil Department of the Main Court of the Volhynia Governorate, but in the last years of his life, he became a member of the Volhynian Criminal Chamber. He was known as a well­‑respected member of the local community. He volunteered as a supervisor and patron of drama clubs for young people in town. He was believed to be an author of numerous, yet unpublished works for a long time. The fact that he wrote poems was known from the poetic letter addressed to Erazm and written by Euzebiusz Słowacki on the 24th of March 1808. Apart from the elegy mentioned before, this volume includes several works of poetry by Erazm, first of all the only poem published before his death, entitled Wiersz do Aleksandra I Imperatora Wszechrosji [A Poem to Alexander I, the Emperor of Russia]. Additionally, the publication contains several smaller texts from the so­‑called Kzhemenets Album, which were printed for the first time in the edition prepared by Jerzy Starnawski, in “Roczniki Humanistyczne” (1959, R. VII, vol. 1, p. 170­–179).The Album contains the following works written by Juliusz Słowacki’s uncle: a poem dedicated to Euzebiusz, entitled Do dwóch portretów, z których jeden z gniewem, drugi z uśmiechem oddany [On Two Portraits, One with Anger, the Other with a Smile]; and fables: Słowik i kos [The Nightingale and the blackbird]; Oszust i pająk [The fraud and the spider]; Tulipan i zioła [The tulip and herbs]; Orzeł i rolnik [The eagle and the farmer]. As the author did not publish them in newspapers or separate volumes, but wrote in private friendship albums, they became a sign of what was in fashion then, and a document of social life. On the other hand, the other poem, if analysed together with Euzebiusz’s poetic letter, is a proof of the close relationships between two brothers. The keys to the interpretation of the works by Erazm Słowacki include: widely understood Ukrainism (Ukrainian variety of “Black Romanticism”), deep reflection, Borderland melancholy, gazing into the well of existential void, and graveyard poetry with a Jungian inclination. The lyrical subject of the poem that begins with: “Ach! cóż nieszczęśliwy znaczę…” defines himself as somebody who is lost in the world, a man who is desperate and paralysed by the tragedy of loss. On the other hand, the trope in the panegyric written to honour Tsar Alexander I are the complex and long­‑lasting court disputes between Erazm Słowacki and the town magistrate concerning the land plots purchased by the poet. He submitted several petitions to Tsar Nikolas 1, asking for intervention and help in this case, and such subservient poem might have been an instrument used to win the Tsar’s appreciation. This volume is the first critical and comprehensive attempt to collect all works by Erazm Słowacki. Additionally, the appendix contains the following works that provide context for the analyses of the works of the author: Euzebiusz Słowacki, List do Erazma [A Letter to Erazm] (dated: the 24th of March 1808); two letters by Juliusz Słowacki to Erazm Słowacki (first one without date, the second one of the 6th of December 1827), and an article by Roman Brandstaetter entitled Władysław Słowacki (first printed: “Gazeta Polska. Pismo Codzienne” 1931, No. 202 [July 19], p. 5). All these texts, apart from the appendix published in the aforementioned edition of Narracje [Narratives] by Władysław Słowacki, form a base of sources to analyse the poetry written by the part of the Słowacki family who lived in Zhytomyr. All texts published in this volume were edited. Archaic language was adapted in compliance with the principles for editing 19th century poems. The publication contains editorial comments and footnotes to clarify doubts that might become an obstacle for 21st­‑century readers who do not know the nuances of the era, the language, or the terminology, topos and literary allusions of that time. Additionally, the publication contains three specialist introductions: by Łukasz Zabielski (Czy w ogrodzie Erazma Słowackiego rosły lipy? O życiu i dziele seniora „rodu poetów”) [Were there lime trees in the garden of Erazm Słowacki? On the life and works of the senior of the “Poet’s clan”], Wiktor Korotkij (Sprawa sądowa Erazma Słowackiego źródłem do badań nad jego biografią) [The court case of Erazm Słowacki as a source for biographical studies] and Jarosław Ławski (Przekraczanie przekleństwa. Erazm Słowacki w świecie wyobrażeń Juliusza Słowackiego (et vice versa) [Crossing the curse. Erazm Słowacki in the world of Juliusz Słowacki’s ideas (et vice versa)] that are not only a form of introduction to the edition of poetry by Erazm Słowacki, but, first of all, contain basic information about issues related to the poet’s biography, historical and literary contexts, the speci­ficity of his works, as well as proposed interpretation and analysis of the presented literary works. The publication of the volume was financed from the funds of the National Programme for the Development of Humanities established by the Ministry of Science and Higher Education of the Republic of Poland.

Wir präsentieren Ihnen eine wissenschaftliche, kritische Ausgabe der Poesie von Erazm Słowacki (1781–1839). Der vorliegende Band, zusammen mit den im Jahre 2015 in der gleichen Reihe „Schwarze Romantik“ in Białystok (bearbeitet von Grzegorz Kowalski, redigiert von Jarosław Ławski) herausgegebenen Erzählungen [Narracje] von Władysław Słowacki (1825–1858), liefert Belege dafür, dass sich der Schytomyrer− (poln. Żytomierz) − Zweig der Familie von Juliusz Słowacki durch starken Ehrgeiz und offensichtliche künstlerische Fähigkeiten auszeichnet. Erazm Słowacki ist der Onkel von Juliusz Słowacki, Bruder von Euzebiusz Słowacki, Vater von Władysław Słowacki. In der Literaturgeschichte fungierte er seit dem neunzehnten Jahrhundert als negative Figur in der Biographie des Autors von Balladyna, der gegenüber seinem brillanten Neffen toxische Gefühle der Eifersucht, irrationale Bosheit und Besitzgier zeigte. Jan Prusinowski in 1860 und Leopold Méyet in 1893, argumentierten, dass „keines seiner Werke im Druck erschienen ist“. Obwohl die Werke von Erasmus bis zum Ende des 20. Jahrhunderts nahezu unbekannt waren, hinderte das nicht daran, ihn als produktiven Graphomanen, einen künstlerisch unfähigen Dramatiker, eine völlig groteske und frivole Figur zu bezeichnen. Aus diesem Grund, wie es scheint, überging die Geisteswissenschaft diese sehr wichtige Figur bei der Analyse des im Schaffen von Juliusz Słowacki populären, beliebten Topos eines leidenden Vaters, eines Elternteils, der seine mehr oder weniger zahlreichen Nachkommen verliert. Diese Sammlung von Gedichten hat als primäres Ziel die Wiederherstellung des Dichters aus Schytomyr selbst, wie auch seine Werke, zum Mainstream der Literaturwissenschaft des sogenannten Grenzlandes, des ukrainischen Zweigs der polnischen Literatur des 19. Jahrhunderts. Erazm Słowacki wurde am 16. April 1781 in Dubno in Wolhynien geboren. Er graduierte von der Schule in Kremenez, Fachrichtung Recht. Er war wahrscheinlich der jüngste Sohn von Jakub Słowacki und Małgorzata geb. Zeydler. Es wird betont, dass er bereits 1800 eine Stelle als Rechtsanwalt in Schytomyr erhielt, wo er sich dauerhaft niederließ. Am 13. April 1812 heiratete er Anna Rohozińska. Er hatte zwölf Kinder mit ihr, von denen nur zwei das Erwachsenenalter erreicht haben. Diese biografischen Informationen sind der Interpretationsschlüssel zu dem in diesem Band veröffentlichten Gedicht mit dem Titel Ah! was unglücklich bedeute ich in dieser Welt [poln. Ach! cóż nieszczęśliwy znaczę na tym świecie], genologisch in Form eines Klageliedes erhalten und nach dem Tod seines zehnten Kindes geschrieben. Ursprünglich arbeitete Erazm Słowacki als Gerichtsvollzieher (Anwalt) an der Zivilabteilung des Hauptgerichts des Gouvernements von Wolhynien, gegen Ende seines Lebens wurde er Mitglied der Wolhyner Strafkammer. Er galt als geachteter Repräsentant der Schytomyrer Gemeinde und engagierte sich ehrenamtlich als Beschützer und Förderer der Theaterkreise der Stadtjugend. Lange Zeit galt er als Autor zahlreicher, allerdings unveröffentlichter Werke. Die Tatsache, dass er Gedichte schrieb, wurde dank eines poetischen Briefes von Euzebiusz Słowacki vom 24. März 1808 bekannt, der gerade an Erazm gerichtet war. Zusätzlich zu den oben erwähnten Gedicht­‑Elegien schalten wir in diesen Band mehrere poetische Texte von Erasmus ein. Zunächst einmal das einzige zu seinen Lebzeiten veröffentlichte Werk, ein Gedicht betitelt Gedicht an Alexander I. Imperator von All­‑Russland [kein Erscheinungsort oder Datum]. Zusätzlich nehmen wir kleine Texte aus dem sogenannten „Kremenez` Stammbuch“ auf, die erstmals im Druck in der Studie von Jerzy Starnawski in „Geisteswissenschaftlichen Jahrbüchern“ [poln. „Roczniki Humanistyczne“] erschienen sind (1959, Jhr. VII, Z. 1, S. 170–179). Das Stammbuch enthält die folgenden Werke von Julius Słowackis Onkel: ein dem Eusebius gewidmetes Gedicht mit dem Titel An zwei Porträte, von denen das eine mit Zorn, das andere mit einem Lächeln wiedergegeben wird; sowie die folgenden Märchen: Die Nachtigall und die Amsel; Der Betrüger und die Spinne; Die Tulpe und die Kräuter; Der Adler und der Bauer. Sie stellen eine unbestreitbare Spur der damals vorherrschenden Mode, aber auch ein Dokument des gesellschaftlichen Lebens dar, aufgrund der Tatsache, dass der Autor sie nicht in Zeitungen oder separaten Bänden veröffentlicht hat, sondern sie in seinen privaten Tagebüchern eingetragen hat. Allerdings bestätigt das oben erwähnte Gedicht, wenn es dem poetischen Brief des Eusebius gegenübergestellt wird, die intimen Beziehungen, die zwischen den Brüdern geherrscht haben müssen. Die Interpretationsschlüssel der Werke von Erasmus Słowacki sind in erster Linie: Ukrainismus im weitesten Sinne (die ukrainische Variante der „schwarzen Romantik“), tiefe Nachdenklichkeit, Grenzlandmelancholie, Blick in den Brunnen der existenziellen Leere, Friedhofsdichtung mit jungianischem Einschlag, etc. Der Sprecher des Gedichtes mit dem Incipitum Ah! was unglücklich bedeute ich… beschreibt sich selbst als jemand, der in der Welt verloren ist, als einen Unglücklichen, Gelähmten durch die Tragödie des Verlustes. Wiederum ein Hinweis bei der Lektüre der Panegyrik, die zu Ehren vom Zaren Alexander I. geschrieben wurde, ist die Tatsache der komplizierten und langwierigen Gerichtsstreitigkeiten, die Erazm Słowacki mit dem Stadtmagistrat um Grundstücke führte, die er in Schytomyr erworben hatte. Er reichte mehrere Petitionen an Nikolaus I. ein, in denen er um Intervention und Hilfe in dieser Angelegenheit bat, und das unterwürfige Gedicht konnte ihm als Werkzeug dienen, um die Gunst des Zaren zu erhalten Dieser Band ist der erste kritische, umfassende Versuch, alle Texte von Erasmus Słowacki zu sammeln. Zusätzlich fügen wir hier, in Form eines Anhangs, folgende Arbeiten ein, die den Kontext für das Studium der Werke von Erasmus Słowacki bilden: Eusebius Słowacki, Brief an Erazm (vom 24. März 1808); zwei Briefe von Juliusz Słowacki an Erazm Słowacki (der erste ohne Datum; der zweite datiert vom 6. Dezember 1827); und ein Artikel von Roman Brandstaetter mit dem Titel Władysław Słowacki (Erstdruck: „Gazeta Polska. Pismo Codzienne“ 1931, Nr. 202 [19. Juli], S. 5). Alle diese Texte, zusammen mit dem Anhang, der in der oben erwähnten Ausgabe von den Erzählungen [Narracje] von Władysław Słowacki veröffentlicht wurde, bilden eine Quellenbasis für das Studium der Poesie des Schytomyrer Zweiges der Familie Słowackis. Die in diesem Band veröffentlichten Texte wurden redaktionell bearbeitet, die archaische Sprache wurde nach den Grundsätzen für die Bearbeitung poetischer Werke des 19. Jahrhunderts modernisiert und der gesamte Band wurde mit einem redaktionellen Kommentar und Fußnoten versehen, die Mehrdeutigkeiten erklären, die für Leser des 21. Jahrhunderts, die mit den Nuancen der Zeit, der Sprache oder der damals verwendeten Terminologie, dem Topos und den literarischen Anspielungen nicht vertraut sind, ein mögliches Lesehindernis darstellen könnten. Außerdem gehen der Ausgabe drei fachliche Einführungen voran: von Łukasz Zabielski (Sind im Garten von Erazm Słowacki Linden gewachsen? Über das Leben und Werk des Seniors der „Dichterfamilie“ [poln. Czy w ogrodzie Erazma Słowackiego rosły lipy? O życiu i dziele seniora „rodu poetów”]), Wiktor Korotkij (Der Prozess von Erazm Słowacki als Quelle für die Recherche zu seiner Biografie [poln. Sprawa sądowa Erazma Słowackiego źródłem do badań nad jego biografią]) und Jarosław Ławski (Den Fluch überqueren. Erazm Słowacki in der Ideenwelt von Juliusz Słowacki (und umgekehrt) [poln. Przekraczanie przekleństwa. Erazm Słowacki w świecie wyobrażeń Juliusza Słowackiego (et vice versa)], die nicht nur eine Form der Einführung zur Ausgabe der Werke von Erazm Słowacki darstellen, sondern auch sie vor allem grundlegende Informationen über die Biographie des Dichters, historische und historisch­‑literarische Kontexte, die Besonderheit seines Schaffens und einen Vorschlag zur Interpretation und Analyse der eingereichten literarischen Werke enthalten. Die Veröffentlichung des Bandes wurde durch das Nationale Programm für die Entwicklung der Geisteswissenschaften finanziert, das vom Ministerium für Wissenschaft und Hochschulbildung der Republik Polen einberufen wurde.

L’ouvrage que nous vous présentons ici est une édition critique et académique de la poésie d’Erazm Słowacki (1781–1839). Le présent ouvrage, ainsi que Les Narracje [Narrations] de Władysław Słowacki (1825–1858), publiées en 2015 dans la même série « Czarny Romantyzm » [Le Romantisme Noir] à Białystok (conception: Grzegorz Kowalski, travail de rédaction: Jarosław Ławski), nous permettent d’illustrer combien la branche Jytomyrienne de la famille de Juliusz Słowacki se caractérisaient par de fortes ambitions et d’indéniables talents artistiques. Erazm Słowacki était l›oncle de Juliusz Słowacki, le frère d›Euzebiusz Słowacki et le père de Władysław Słowacki. Il se présente dans l’histoire de la littérature du XIXe siècle comme un personnage négatif de la biographie de l’auteur de Balladyna, manifestant des sentiments toxiques de jalousie, de méchanceté irrationnelle et de possessivité envers son brillant neveu. Jan Prusinowski en 1860 puis Leopold Méyet en 1893 ont affirmé qu’ « aucune de ses œuvres ne fut mise sous presse ». Bien que les œuvres d’Erazm soient restées pratiquement inconnues jusqu’à la fin du XXe siècle, celui­‑ci fut pourtant étiqueté de graphomane prolifique, de dramaturge sans véritable talent artistique, de personnage totalement grotesque et frivole. C’est sans doute la raison pour laquelle les sciences humaines ont visiblement négligé cette figure importante dans leurs analyses des topos du père souffrant, bien connus dans les œuvres de Juliusz Słowacki, un père de famille perdant l’un après l’autre ses rejetons plus ou moins nombreux. Ce recueil de poésie a pour objectif premier de rétablir le poète de Jytomyr ainsi que son œuvre dans le courant dominant de la recherche littéraire sur la branche ukrainienne de la littérature polonaise des confins au XIXe siècle. Erazm Słowacki est né le 16 avril 1781 à Dubno en Volhynie. Il obtint un diplôme à l’école de Krzemieniec, avec une spécialisation en droit. Il était probablement le plus jeune fils de Jakub Słowacki et Małgorzata née Zeydler. Soulignons qu’il obtint dès l’année 1800 un poste d’avocat à Jytomyr, ville où il s’installa définitivement. Le 13 avril 1812, il épousa Anna Rohozińska. Il eut d’elle douze enfants, dont deux seulement survécurent jusqu’à l’âge adulte. Ces informations biographiques fournissent une clé importante pour l’interprétation du poème lyrique publiées dans le présent ouvrage, à l’incipit: [Ach! cóż nieszczęśliwy znaczę na tym świecie] [Ah! Quelle insignifiante et malheureuse chose suis­‑je dans ce monde], génologiquement sous la forme d’un thrène et qui fut écrit après la mort du dixième enfant. Au début de sa carrière, Erazm Słowacki exerça la profession d’huissier (d’avocat) au département civil du tribunal principal de la province de Volyn. À la fin de sa vie il devint membre de la Chambre Pénale de Volyn. Il était considéré comme un représentant respecté de la communauté de Jytomyr qui faisait du bénévolat en tant que protecteur et mécène des cercles de théâtre de la jeunesse de la ville. Pendant longtemps, il fut considéré comme l’auteur de nombreux ouvrages, bien que ceux­‑ci ne furent pas publiés. Le fait qu’il écrivait de la poésie fut révélé par une lettre poétique adressée par Euzebiusz Słowacki à son frère Erazm le 24 mars 1808. Outre l’élégie mentionnée ci­‑dessus, plusieurs textes poétiques d’Erazm sont inclus dans ce volume. Tout d’abord, la seule œuvre publiée de son vivant, un poème intitulé Wiersz do Aleksandra I Imperatora Wszechrosji [« Poème à Alexandre Ier, Empereur de toutes les Russies »] [pas de lieu de publication ni de date]. De plus, nous avons inclus de petits textes du fameux « sztambuch » de Krzemieniec, qui furent publiés pour la première fois sous forme imprimée par Jerzy Starnawski dans « Roczniki Humanistyczne » [« la Revue Annuelle Humaniste »] (1959, R. VII, z. 1, pp. 170–179). Le Sztambuch contient les œuvres suivantes de l’oncle de Juliusz Słowacki: un poème lyrique dédié à Euzebiusz intitulée: Do dwóch portretów, z których jeden z gniewem, drugi z uśmiechem oddany [« À deux portraits, dont l’un exprime la colère, l’autre un sourire »], ainsi que des contes: Słowik i kos [« Le rossignol et le merle »], Oszust i pająk [« L’escroc et l’araignée »], Tulipan i zioła [« La tulipe et les herbes »], Orzeł i rolnik [« L’aigle et le fermier »]. Ils constituent une preuve indubitable du fait que l’auteur ne les a pas publiés dans des journaux ou des volumes séparés, mais les a consigné dans des cahiers de notes privés, comme c’était alors la mode, ainsi qu’un témoignage sur la vie sociale et mondaine de l’époque. D’autre part, le poème susmentionné, lorsqu’il est juxtaposé à la lettre poétique d’Euzebiusz, confirme la relation privilégiée qui prévalait sans doute entre les deux frères. Les clés d’interprétation de l’œuvre d’Erazm Słowacki sont avant tout: l›ukrainisme au sens large (la variété ukrainienne du « romantisme noir »), une réflexion profonde, la mélancolie des confins, la contemplation éperdue du vide existentiel, la poésie prenant pour thème la mort avec une inclinaison jungienne, etc. L’orateur du poème avec l’incipitum Ach! cóż nieszczęśliwy znaczę… [Ah! Quelle insignifiante et malheureuse chose…] se décrit lui­‑même comme un être égaré dans le monde, comme une personne malheureuse paralysée par la tragédie de la perte. D’autre part, à la lecture du panégyrique écrit en l’honneur du tsar Alexandre Ier, nous pouvons trouver l’indice de litiges juridiques complexes de longue date qu’Erazm Słowacki avait eus avec le magistrat de la ville au sujet de parcelles de terrain qu’il avait achetées à Jytomyr. Il soumit plusieurs pétitions à Nicolas Ier demandant une intervention et une assistance dans cette affaire, et les poèmes lyriques au ton fidèle et soumis étaient certainement destinés à gagner les faveurs du tsar. Cet ouvrage constitue la première tentative critique et complète de rassembler tous les textes d’Érasmus Słowacki. En outre, nous incluons ici en annexe les travaux suivants qui fournissent un contexte à l’étude des travaux d’Érasmus Słowacki: Euzebiusz Słowacki, List do Erazma [Lettre à Erazm] (le 24 mars 1808); deux lettres de Juliusz Słowacki à Erazm Słowacki (la première sans date; la seconde datée du 6 décembre 1827); et un article de Roman Brandstaetter intitulé Władysław Słowacki (publié à l’origine dans « Gazeta Polska. Pismo Codzienne » 1931, n° 202 [19 juillet], p. 5). Tous ces textes, ainsi que l’annexe publiée dans l’édition susmentionnée des Narracji [Narrations] de Władysław Słowacki, constituent une ressource essentielle à la recherche sur la poésie de la branche Jytomyrienne de la famille Słowacki. Les textes publiés dans ce volume ont fait l’objet d’un travail éditorial minutieux. La langue archaïque a été modernisée selon les principes adoptés pour l’édition des œuvres poétiques du XIXe siècle, et l’ensemble de l’ouvrage a été doté d’un commentaire éditorial et de notes de bas de page expliquant les ambiguïtés qui pourraient constituer un obstacle à la lecture pour des lecteurs du XXIe siècle peu familiarisés avec les nuances de l’époque, la langue ou la terminologie, les topos et les allusions littéraires utilisés au XIXe siècle. En outre, cette édition est précédée de trois introductions spécialisées: Czy w ogrodzie Erazma Słowackiego rosły lipy? O życiu i dziele seniora „rodu poetów” [Des tilleuls poussaient­‑ils dans le jardin d’Erazm Słowacki? De la vie et de l’œuvre du doyen d’une « lignée de poètes »] sous la plume de Łukasz Zabielski; Sprawa sądowa Erazma Słowackiego źródłem do badań nad jego biografią [Le contentieux d’Erazm Słowacki comme source de recherche sur sa biographie] par Wiktor Korotkij; et enfin Przekraczanie przekleństwa. Erazm Słowacki w świecie wyobrażeń Juliusza Słowackiego (et vice versa) [Traverser la malédiction. Erazm Słowacki dans le monde des idées de Juliusz Słowacki (et vice versa)] par Jarosław Ławski. Ces articles ne constituent pas seulement une forme d’introduction à l’édition La publication de ce volume a été financée par le Programme national pour le développement des sciences humaines établi par le ministère des Sciences et de l’Enseignement Supérieur de la République de Pologne. des œuvres d’Erazm Słowacki, ils fournissent avant tout au lecteur des informations essentielles sur les questions liées à la biographie du poète, aux contextes historiques et littéraires, à la spécificité de ses œuvres tout en proposant une interprétation et une analyse des œuvres littéraires présentées dans cet ouvrage.

Представляємо наукове критичне видання поезії Еразма Словацького (1781–1839). Цей том разом з виданими у 2015 році в серії «Чорний романтизм» у Білостоці (в опрацюванні Ґжеґожа Ковальського, за редакцією Ярослава Лавського) «Розповідями» Владислава Словацького (1825–1858) доводить, що житомирському відгалуженню сім’ї Юліуша Словацького властиві сильні емоції та явні художні здібності. Еразм Словацький – дядько Юліуша, брат Евзебіуша Словацького, батько Владислава Словацького. В історії літератури ХІХ століття він сприймався як негативний герой біографії автора «Балладина», який проявляв до свого геніального племінника ревнощі, ірраціональну злостивість та власництво. Ян Прусиновський у 1860 році, а Леопольд Мейєт у 1893 – стверджували, що «жоден з його творів не придатний до видання». Хоча майже до кінця ХХ століття твори Еразма були практично невідомими, це не завадило йому здобути ярлик плідного графомана, драматурга, позбавленого художніх здібностей, гротескної та несерйозної постаті. З цієї причини, схоже, гуманітарні науки проігнорували таку важливу особистість при аналізі популярного в творчості Юліуша Словацького топосу стражденного батька, який втрачає одного чи кількох із своїх дітей. Ця поетична збірка має на меті повернути як самого житомирського поета, так і його творчість, до основної течії літературних досліджень так званої кресової, української гілки польської літератури ХІХ століття. Еразм Словацький народився 16 квітня 1781 року в Дубно на Волині. Закінчив школу в Кременеці, за спеціалізацією в галузі права. Ймовірно, був наймолодшим сином Якуба Словацького і Малгожати, уродженої Зейдлер. Вважається, що вже 1800 року він отримав посаду адвоката в Житомирі, де й оселився. 13 квітня 1812 року він одружився з Анною Рогозінською. У них було дванадцять дітей, з яких до дорослого віку дожило лише двоє. Ця біографічна інформація є інтерпретаційним ключем до вірша, який ви знайдете в цьому томі під інципітом «Ах! Що за нещастя зазнав я в цьому світі», генологічно витриманого у формі плачу і написаного після смерті десятої дитини. Спочатку Еразм Словацький працював як судовий пристав (адвокат) у цивільному відділі Головного суду Волинської губернії, а наприкінці життя став членом Волинської кримінальної палати. Його вважали шанованим представником Житомирської громади, він був покровителем театральних гуртків міської молоді. У ньому довго бачили автора багаточисельних, хоча неопублікованих творів. Однак те, що він писав вірші, стало відомо завдяки поетичному листу Евзебіуша Словацького від 24 березня 1808 року, адресатом якого власне й був Еразм. Окрім згаданої поеми­‑елегії, до цього тому ми включили кілька поетичних текстів Еразма. Перш за все, єдину опубліковану за життя автора поему під назвою «Вірш до Олександра І Імператора Всеросійського» [без місця публікації та дати]. До нього додано невеличкі тексти з так званого «Кременецького альбому», який вперше друкувався в обробці Єжи Старнавського в «Гуманітарному щорічнику» (1959, VII, випуск 1, ст. 170–179). Альбом містить такі твори дядька Юліуша Словацького: лірика, присвячена Евзебіушу, під назвою «До двох портретів, з яких один гнівний, а другий з посмішкою»; також казки: «Соловей і дрізд», «Хитрун і павук», «Тюльпан і трава», «Орел і селянин». Вони, безсумнівно, залишили слід, незважаючи на факт, що автор не друкував їх у газетах чи окремих томиках, а записував на приватних чернетках – модному на той час документі суспільного життя. Натомість, згаданий вірш, якщо порівняти його з листом до Евзебіуша, підтверджує тісні стосунки, які були між братами. Інтерпретаційними ключами до творчості Еразма Словацького, перш за все, є: українізм у широкому сенсі (українська версія «Чорного романтизму»), глибока рефлексія, меланхолія, погляд у криницю екзистенціальної порожнечі, цвинтарна поезія та ін. Ліричне «я» вірша, що промовляє «Ах! Що за нещастя зазнав я в цьому світі»… описує самого себе як когось загубленого у світі, як людину нещасливу, паралізовану трагедією втрат. З іншого боку, під час читання панегірика, написаного на честь царя Олександра І, з’являється факт складних та довготривалих судових суперечок між Еразмом Словацьким та міською радою щодо земельних ділянок, які він придбав у Житомирі. Він подав кілька клопотань до Миколая ІІ з проханням втрутитися та допомогти у цій справі, а хвалебна поезія могла слугувати інструментом завоювання прихильності царя. Цей том є першої критичною, усебічною спробою зібрати все тексти Еразма Словацького. Крім того, у Додатках представлено твори, що становлять контекст для вивчення творчості Еразма Словацького: Евзебіуш Словацький, Лист до Еразма (24 березня 1808); два листи Юліуша Словацького до Еразма Словацького (перший без дати, другий від 6 грудня 1927 року) та стаття Романа Брандстаетера під назвою «Владислав Словацький» (перше видання: «Газета Польська. Щоденник» 1931, № 202 [19 липня], ст. 5). Усі ці тексти, разом з додатком, опублікованим у вище зазначених «Розповідях» Владислава Словацького, становлять підставу до вивчення поезії житомирської гілки роду Словацьких. Тексти, опубліковані в цьому томі, було піддано редакційній обробці, архаїчну мову було модернізовано відповідно до правил, прийнятих для видання поезії в ХІХ столітті, і збагачено редакторськими коментарями та примітками, які тлумачать неясності, що можуть становити потенційну перешкоду для читача ХХІ століття, який не знайомий з нюансами епохи, мовою чи термінологією, топосами та літературними алюзіями. Окрім цього, у томі є три спеціальних вступи: Лукаша Забєльського «Чи росли липи у саду Еразма Словацького? Про життя та діяльність старшого з „роду поетів“», Віктора Короткого «Судова справа Еразма Словацького, як джерело дослідження його біографії» і Ярослава Лавського «Переступивши прокляття. Еразм Словацький у світі ідей Юліуша Словацького (і навпаки)», які представляють собою не лише форму вступу до тому творів Еразма Словацького, а передусім містять основну інформацію про біографію поета, історичний та історико­‑літературний контекст, специфіку його творчості, а також становлять пропозицію інтерпретації та аналізу виданих літературних творів. Видання тому було профінансовано Національною програмою розвитку гуманітарних наук Міністерства Освіти і Науки Республіки Польщі.