Eliza Orzeszkowa: pamięć kultury: studia i głosy

Abstract

Эта книга представляет материалы Международной научной конференции «Память культуры: вечно живое слово Элизы Ожешко», которая прошла в Гродно (Беларусь) 27-28 октября 2016 г. и была посвящена 175-летнему юбилею с дня рождения писательницы. Организаторы конференции: Научно-дидактический, координационный центр «Международный институт Адама Мицкевича» в Гродно, кафедра иностранных языков филологического факультета Гродненского государственного университета имени Янки Купалы, кафедра филологических исследований «Восток-Запад» филологического факультета Белостокского университета, областная библиотека имени Е.Ф. Карского (г. Гродно), Гданьский университет и Белорусский государственный университет (г. Минск). Заседания проходили в доме, где жила Элиза Ожешко (ул. Э. Ожешко, 17), который в настоящее время является филиалом областной библиотеки имени Е.Ф. Карского. На следующий день, несмотря на дождь и ветер, участники конференции совершили экскурсию по местам жизни и творчества Элизы Ожешко: Гродно-Миневичи-Богатыревичи-Мильковщина. В Мильковщине участники конференции посетили закрытую по причине отсутствия детей среднюю школу имени Элизы Ожешко. Книги польских исследователей о творчестве писательницы, передаваемые в эту школу в течение многих лет через польских студентов и туристов, свидетельствуют о том, на сколько важны эти места для поляков. Белорусские исследователи из Гродно и Минска, работники библиотек и студенты часто обращаются к проблемам деятельности и творчества Элизы Ожешко, слово которой живо и сегодня. На фоне и в контексте традиций белорусской и других восточно-славянских литератур оно приобретает новизну и оригинальность. В памяти культуры в Гродно свято сохранены достижения Элизы Ожешко, Адама Мицкевича, Зофьи Налковской. Почетными участниками конференции были известные ученые. Научно благословил участников конференции своим письмом профессор Юзеф Бахуж из Гданьска. А в доме Ожешко собрались такие авторитеты полонистического мира, как профессор Алина Коваль, профессор Данута Данек, профессор Малгожата Черминьская, а рядом с ними – коллектив исследователей среднего и младшего поколений из Люблина, Гданьска, Бельско-Бялэй, Белостока, Минска и Гродно. Лидером конференции была профессор Мусиенко С.Ф. со своей школой белорусских ученых. Сопредседателем конференции и соредактором сборника научных работ был профессор Ярослав Лавский – декан филологического факультета, заведующий кафедрой филологических исследований «Восток-Запад» Белостокского университета. Предлагаемая монография имеет оригинальную композицию. В ее первой части представлены отзывы и размышления об Ожешко ее современников и тех, кто знал и помнил ее. Это – голоса из прошлого (XIX – первая половина XX вв.). Во второй части собраны суждения об Ожешко, специально высказанные для участников конференции, мысли живых носителей памяти культуры, наиболее авторитетных и известных Ожешковедов: Юзефа Бахужа, Барбары Бобровской, Дануты Данек, Збигнева Фалтиновича, Галины Круковской, Аннеты Мазур, Эвы Навроцкой. В третьем (интерпретации) и четвертом (рецепции) разделах книги представлены труды современных (начала XXI столетия) исследователей творчества великой гуманистки и писательницы Элизы Ожешко, воспевшей красоту природы и жизнь людей этого, казалось бы, небольшого кусочка земли – наднеманского края. И как же он прекрасен и наполнен красками, мелодиями, голосами его жителей, которые увидела и услышала писательница и запечатлела все в своем творчестве. Этому творчеству и посвящены исследования участников конференции, отличающиеся новизной фактов, оригинальностью суждений, спецификой взглядов на предмет исследования со стороны Польши, со стороны Беларуси, а порой и со стороны польско-белорусской (Гродно-Белосток). А это и есть имагология в практике жизни и научной деятельности.

Гэта кніга з’яўляецца вынікам канферэнцыі, якая адбылася ў Беларусі, у Гродне. Гэта Міжнародная навуковая канферэнцыя “Памяць культуры: вечна жывое слова Элізы Ажэшкі”, з нагоды 175-годдзя з дня нараджэння пісьменніцы, адбылася 27-28 кастрычніка 2016 г. Арганізатары канферэнцыі: Навукова-дыдактычны каардынацыйны цэнтр “Міжнародны інстытут Адама Міцкевіча” ў Гродне, кафедра замежных моў філалагічнага факультэта Гродзенскага дзяржаўнага ўніверсітэта імя Янкі Купалы, кафедра філалагічных даследаванняў “Усход-Захад” Беластоцкага ўніверсітэта, абласная бібліятэка імя Я.Ф. Карскага (Гродна), Беларускі дзяржаўны ўніверсітэт (Мінск). Праца канферэнцыі праходзіла ў доме, дзе жыла Эліза Ажэшка (вул. Э. Ажэшкі, 17), цяпер гэта філіял Гродзенскай абласной бібліятэкі імя Я.Ф. Карскага. На другі дзень працы канферэнцыі, нягледзячы на дождж і вецер, яе удзельнікі паехалі ў навуковую экскурсію па слядах Элізы Ажэшкі; былі ў Гродне, Міневічах, Багатырэвічах і Мількаўшчыне. У Мількаўшчыне яны наведалі былую сярэднюю школу імя Элізы Ажэшка, ліквідаваную па прычыне адсутнасті дзяцей. Яе замянілі на музейную экспазіцыю аб пісьменніцы. Некалі ў гэтую школу польскія даследчыкі праз польскіх жа студэнтаў і турыстаў, якія наведвалі Мількаўшчыну, перадавалі свае кнігі аб Ажэшцы. Усё сведчыць аб важнасці гэтага месца ў іх сэрцах і памяці. Беларускія даследчыкі з Гродна і Мінска, бібліятэчныя працаўнікі і студэнты ахвотна звяртаюцца да творчасці Ажэшкі, яна і сення актуальная. І ў кантэксце традыцый беларускай і іншых усходнеславянскіх літаратур, якія ўсе ж адрозніваюцца ад традыцый польскіх, творчасць пісьменніцы набывае новую вартасць. Памяць культуры ў Гродне набывае значнасць дзякуючы мастацкім дасягненням Элізы Ажэшкі, Адама Міцкевіча, Зоф’і Налкоўскай. Сваеасабліва садзейнічалі канферэнцыі вядомыя прадстаўнікі гуманітарных навук. Свае пажаданні і эмацыянальныя разважанні выказаў у сваім пасланні прафесар з Гданьска Юзаф Бахуж. У доме Ажэшкі сустрэліся самыя выдатныя прадстаўнікі паланістычнага свету: прафесар Аліна Кавальчык, прафесар Данута Данак, прафесар Малгажата Чарміньска, разам з імі – група даследчыкаў сярэдняга і малодшага пакалення з Любліна, Мінска, Гданьска, Бельска-Бялай, Беластока і Гродна. Лідарам канферэнцыі была прафесар Святлана Мусіенка са сваей школай беларускіх даследчыкаў. Сустаршыней і сурэдактарам зборніка матэрыялаў канферэнцыі – прафесар Яраслаў Лаўскі (кафедра філалагічных даследаванняў “Усход-Захад”; дэкан філалагічнага факультэта Беластокскага ўніверсітэта). Прапанаваная манаграфія мае арыгінальную кампазіцыю. У першай частцы прадстаўлены “галасы мінуўшчыны” (XIX і першай паловы XX стагоддзя) – успаміны аб Ажэшцы, далей - думкі і ўражанні польскіх, беларускіх і расійскіх даследчыкаў аб творчасці пісьменніцы. Для дадзенага раздзела абраны іншы прынцып выказванняў: тут прадстаўлены фрагменты прац, напісаных спецыяльна для нас і меркаванні такіх вядомых даследчыкаў, як Юзаф Бахуж, Барбара Баброўская, Данута Данак, Збігнеў Фалтыновіч, Галіна Крукоўская, Анэта Мазур і Эва Наўроцкая. У раздзелах трэцім (інтэрпрэтацыі) і чацвертым (рэцэпцыі) змешчаны артыкулы, якія адкрываюць новыя факты аб жыцці і творчасці пісьменніцы. Гэта своеасаблівыя погляды на прадмет даследавання з польскага, беларускага і рускага бакоў, а часам і з пункту гледжання польска-беларускага, а значыць у рэчышчы імагалогіі.

Ця книжка є результатом конференції, що відбулася в Білорусі, у м. Ґродно. Міжнародну наукову конференцію «Пам’ять культури: вічно живе слово Ожешко. На честь 175-ої річниці від дня народження письменниці» 27–28 жовтня 2016 року організували Міжнародний інститут Адама Міцкевича в Ґродні, Філологічний факультет Ґродненського державного університету ім. Янки Купали, Кафедра філологічних досліджень «Схід – Захід» з Філологічного факультету Університету в Білостоці, Наукова бібліотека ім. Е. Ф. Карського в Ґродні, Ґданський університет, Білоруський державний університет у Мінську. Сесія відбувалася в Домі Елізи Ожешко (вул. Ожешко, 17), який є філією Ґродненської обласної наукової бібліотеки ім. Карського. На другий день конференції, незважаючи на дощ і вітер, учасники пройшли екскурсію слідами Письменниці — відвідали Ґродно, Мінєвичі, Богатировичі і Мілковщизну. В останній учасники побачили закриту через брак учнів, але перетворену на дім пам’яті Початкову школу ім. Елізи Ожешко. Книжки, присвячені життю й творчості Елізи Ожешко, які роками привозили туди польські дослідники, котрі відвідували Мілковщизну, сьогодні свідчать про те, наскільки це місце важливе на польській мапі пам’яті. Білоруські дослідники з Ґродна й Мінська, бібліотекарі та студенти охоче пишуть про Ожешко й передусім про її творчість, яка тут досі жива. На тлі традиції — відмінної від польської — білоруської та інших східнослов’янських літератур вона набирає нового лиску. Культурна пам’ять у Ґродні охоплює творчий спадок Елізи Ожешко, Адама Міцкевича і Зофії Налковської. Конференція відбувалася під покровительством світил гуманітарних наук. Своїм листом усіх присутніх привітав і проф. Юзеф Бахуж з Ґданська. У Домі Ожешко в Ґродні зустрілися такі знаменитості полоністичного світу, як проф. Аліна Ковальчикова, проф. Данута Данек, проф. Малґожата Чермінська, а поряд із ними зібралося ціле чудове ґроно дослідників молодого й середнього покоління з Любліна, Мінська, Ґданська, Варшави, Бєльсько-Б’ялей, Білостоку й Ґродна. Лідером конференції була проф. Світлана Мусієнко зі своєю Групою білоруських дослідників. Співорганізатором конференції і водночас співредактором цього тому є проф. Ярослав Лавський (Кафедра філологічних досліджень «Схід – Захід», Університет в Білостоці). Подана монографія має незвичну композицію. У першій частині вона звертається до голосів з минулого, з ХІХ і ХХ століття, про Ожешко, щоб потім, у другому розділі, зібрати погляди польських, російських і білоруських дослідників про її творчість. Тут зумисне обрано іншу послідовність викладу: наводяться фрагменти або щойно написаних текстів, або відомих висловлювань таких дослідників, як Юзеф Бахуж, Барбара Бобровська, Данута Данек, Збіґнєв Фалтиновіч, Галіна Круковська, Анета Мазур і Ева Навроцька. Розділи третій (інтерпретації) і четвертий (рецепція) презентують відкриття нових фактів про творчість авторки «Марії», на яку дивилися з польської і білоруської, а часом і польськобілоруської перспективи. Przełożyła: Irena Szewczenko

The volume brings together papers delivered during the International Conference “Cultural Memory: Orzeszkowa Always in Good Standing. Commemorating the 175th Anniversary of the Writer’s Birthday” held on 27th and 28th October 2016 in Grodno, Belarus. It was organized by the Adam Mickiewicz International Institute in Grodno, the Faculty of Philology at the Janka Kupała State University of Grodno, the Chair in Philological Studies “East – West” at the University of Białystok, the E. F. Karski Academic Library in Grodno, the University of Gdańsk, and the National Belarusian University in Mińsk. The conference’s proceedings took place in Eliza Orzeszkowa’s House (17 Orzeszkowa Street), which now functions as the premises of the Karski Local Academic Library in Grodno. On the second day of the conference, braving blustery weather, the participants looked for traces of the writer’s life in Grodno, Miniewicze, Bohatyrowicze, and in Milkowszczyzna. In Milkowszczyzna, there is a small museum, organized in the building of the old Eliza Orzeszkowa Primary School, which has been closed due to poor recruitment of children. The number of publications sent here by Polish scholars shows that it is an important place on the map of Polish cultural memory. Belarusian scholars from Grodno and Mińsk, as well as librarians and students often refer to Orzeszkowa in their works, and her biography and, particularly, her writings remain vivid and inspiring in the context of Belarusian (and other East European) culture(s). Apart from Orzeszkowa, the cultural memory of Grodno embraces Adam Mickiewicz and Zofia Nałkowska. The conference proceedings took place under the auspices of genuine masters of the humanities. Professor Józef Bachórz from Gdańsk sent a special letter to the conference participants. The Eliza Orzeszkowa House hosted a few distinguished scholars: Professor Alina Kowalczykowa, Professor Danuta Danek, and Professor Małgorzata Czermińska, as well as the whole circle of younger researchers from Lublin, Mińsk, Gdańsk, Warsaw, Bielsko-Biała, Białystok, and Grodno. The chief conference organizer, Professor Swietłana Musiejko, was accompanied by a whole team of Belarusian scholars. The whole event was co-organized by Professor Jarosław Ławski (the Chair in Philological Studies “East – West”, the University of Białystok), who also co-edited the present volume. The structure of the present volume is by no means typical. While the first part brings together a selection from old, nineteenth- and twentieth-century opinions about Orzeszkowa, the second one transports the reader to contemporary (Polish, Russian, Belarusian) perspectives. Equally untypical is the form of the commentaries, which range from papers written for the purpose of the present volume to fragments from the works of such distinguished researchers as Józef Bachórz, Barbara Bobrowska, Danuta Danek, Zbigniew Fałtynowicz, Halina Krukowska. Aneta Mazur, or Ewa Nawrocka. The third and the fourth part (“Interpretations” and “Critical Reception” respectively) offer new facts about the author of Maria, considered from the Polish, Belarusian, or combined Polish-Belarusian viewpoints.