Opowiadania i krajobrazy. Szkice z wędrówek po Ukrainie

Abstract

The book presented here, „Opowiadania i krajobrazy. Szkice z wędrówek po Ukrainie” (Stories and Landscapes. Sketches from the wandering across Ukraine) by Zenon Fisz, is a part of a wider publishing project aimed at returning the works of the outstanding storywriter Zenon Fisz (1820–1870) to the Polish and Central European history of literature. In 2017, in the “Black Romanticism” series we published a volume entitled Noc Tarasowa. (Proza) (The Night of Taras. Prose), which is a collection of scattered works in prose by this author. Some stories from this publication (Zosia Żytkiewiczów¬na, Nestor Pisanka) functioned as independent works, although they had been parts of a two volume publication issued in Vilnius in 1856: “Opowiadania i krajobrazy. Szkice z wędrówek po Ukrainie” (Stories and Landscapes. Sketches from the wandering across Ukraine), that we present today. The collection also contains an early drama by Fisz, entitled “Konaszewicz w Białogrodzie” (Konaszewicz in Belgorod), published in Warsaw in 1845. According to Prof. Marek Nalepa, who wrote an exhaustive introduction to this edition, Ukraine seen by Fisz is a reality that has been experienced, lived, tangible in every detail: from the thoughts on its turbulent history, through the observations of human interactions in a multi ethnic social melting pot, to the beauty of landscape. The scientist convinces the readers that “Fisz based his writing on the fundamental prerequisite, partly existential and partly methodological. Namely, he emphasised that one has to experience Ukraine, touch it with one’s skin and mind, connect to its spirit, trusting neither writers nor geographers or authors of travel guides. One should go to Ukraine so that everything previously written about it will prove useless, bright, clear visions will become covered by fog, idealised people will become normal. The colours will be dimmed by realism, disorder, chaos, and amorality, and, the other way round – so that demonic people become normal, gloomy landscapes ‘jolly’ and the great evil becomes either lesser or its own opposite… One needs plenty of strength and youthful resistance to face its beauty and understand its soul”. Zenon Fisz was an outstanding Polish writer (who also occasionally wrote poetry and drama) and publicist, whose whole life was connected with the Ukrainian lands of the First Republic of Poland. He was born on the 10th of July 1820 in the Kluchky village near Byalynichy in Belarus. When he was a child, he moved with his parents to Ukraine, to Kocherov near Radomyshl, and then to the Prusy village in the Cherkasy district. The traditions, legends, and landscape of that region defined the themes of his later works. He attend¬ed the primary schools in Zabyloch, Kamionka and Zlotopol, and, for some time, he studied at the house of Jan Macewicz, the Marshall of the Cherkasy District, where he worked as a clerk. He obtained education using the library of Michał Grabowski. He was influenced by poets from the “Ukrainian school” of Polish Romanticism. His debut was the article entitled “Krótki rozbiór praw poezji gminnej w sztuce” (A short analysis of the rights of folk poetry in art) published in the weekly magazine “Ty¬godnik Petersburski” (No. 87). He also wrote for “Przegląd Naukowy” (The Science Review) (1843), and “Athenaeum” (1844–1845). In 1843, he left for St. Petersburg as a plenipotentiary of Polish gentry who wanted to document their origins. In 1845, together with Jakub Jurkiewicz and Antoni Marcinkowski, he established the literary magazine “Gwiazda” (Star), which was polemical against the conservative group of “Tygodnik Petersburski” and “the St. Petersburg clique”. In 1847, having received an inheritance, he settled in the village Prusy. In 1844, he started using the pseudonym Tadeusz Padalica. He cooperated with numerous magazines in the Eastern Border¬lands and in Warsaw, where he published novels and articles. In 1856 he travelled to Warsaw, Krakow, as well as to Western Europe and Turkey. He visited Germany, France, England, and Italy. He sent his travel correspondence entitled Listy z podróży (Letters from Abroad) to the “Gazeta Warszawska” newspaper. After returning, he wrote for “Kurier Wileński” (1860–1863), “Tygodnik Ilustrowany” (1860–1864, 1868), “Gazeta Polska” (1861–1968). He also published articles anonymously or signed with a cryptonym in Russian press: in Moscov, Kiev, and St. Petersburg. In the last years of his life, he became interested in ethnography. Two years before his death, he became psychotic. He died in 1870 in the village Prusy near Cherkasy in Ukraine. The works and biography of Fisz were seldom mentioned in Polish literature studies in the 20th century. His works were rarely published, too (Krakow 1901; Warsaw 1898). He appeared more often in Ukrainian research works as a Polish writer who conducted a vivid dialogue with the Ukrainian and Russian cultural elite. This edition contains an exhaustive introduction by Prof. Marek Nalepa from the University of Rzeszow, an expert in literature of the Age of Enlightenment and the era after the Partitions of Poland (1795). The publication was edited and prepared by Prof. Jarosław Ławski, an essayist, literary theoretician, who studies the literary imagination of writers of the 19th and 20th centuries. The volume contains the Principles of Publication, Bibliography, and an index of names. The edition is part of the project under the National Programme for the Development of Humanities, entitled “The continuation of critical editions of outstanding yet forgotten works of 19th century literature in the Academic Series of Publications ‘Black Romanticism in twelve volumes’ ” initiated in 2017 by Prof. Halina Krukowska (1937–2019). The project is realised in the years 2018–2022 by the Department of Philological Studies “East – West” (the current Project Manager is Piotr Stasiewicz, PhD., hab.). The “Black Romanticism” editorial project is classified as a unique re¬search project (so far 50 volumes of editions and monographies have been published in the series).

Das Buch, das wir vorstellen, Geschichten und Landschaften. Skizzen von den Wanderungen durch die Ukraine [poln. Opowiadania i krajobrazy. Szkice z wędrówek po Ukrainie] von Zenon Fisz, ist Teil eines breiteren Editionsprojekts, das die polnische und mitteleuropäische historische und literarische Tradition der Werke des bedeutenden polnischen Prosaschriftstellers Zenon Fisz (1820–1870) wiederherstellen soll. In der Wissenschaftlichen Verlagsreihe „Schwarze Romantik“ erschien 2017 der Band Noc Tarasowa. (Proza) [dt. Die Nacht von Taras. (Prosa)], die die meisten der verstreuten Prosaarbeiten dieses Autors sammelt. Einige der Werke in dieser Ausgabe (Zosia Żytkiewiczówna, Nestor Pisanka) fungierten als eigenständige Stücke, obwohl sie Teil eines zweibändigen Werkes waren, das 1856 in Vilnius erschien: Geschichten und Landschaften. Skizzen von den Wanderungen durch die Ukraine, die wir heute zeigen. Der Band enthält auch Fisz’ frühes Drama mit dem Titel Konaszewicz w Białogrodzie [dt. Konaszewicz in Bialogrod], das 1845 in Warschau erschien. Wie Professor Marek Nalepa, Autor einer ausführlichen Einleitung zur Ausgabe, schreibt, ist Fisz’ Ukraine eine erlebte Realität, gelebt, greifbar in jedem Detail: von der Reflexion ihrer turbulenten Geschichte, der Beobachtung zwischenmenschlicher Beziehungen in einem multiethnischen sozialen Schmelztiegel bis hin zur Schönheit ihrer Landschaft. Der Forscher argumentiert, dass „Fisz’ Schreiben auf einer teils existenziellen, teils methodologischen Grundprämisse beruht, nämlich dass man die Ukraine erleben, sie mit der Haut und dem Verstand berühren und sich mit ihrem Geist verbinden muss und nicht auf literarische, geografische oder Reiseführerautoren vertrauen darf. Man muss in die Ukraine gehen, damit alles, was über sie geschrieben wurde, ,ins Gesicht geschlagen‘ wird, damit leuchtende und ausdrucksstarke Visionen von Nebel überschattet werden, damit idealisierte Menschen normal werden, damit die Farben leicht von Realismus, Unordnung und Chaos, Amoralismus überschattet werden und umgekehrt, damit dämonisierte Menschen normal werden, düstere Landschaften ,heiter‘, und das große Böse kleiner wird oder sein Widerspruch. (…) Man braucht viel Kraft und jugendliche Unverwüstlichkeit, um sich seiner Schönheit zu stellen und seinen Geist zu durchdringen“. Zenon Fisz ist ein herausragender polnischer Prosaschriftsteller (er versuchte sich am Rande auch in Dramatik und Lyrik) und Publizist, dessen fast ganzes Leben mit den ukrainischen Gebieten der Ersten Polnischen Republik verbunden war. Er wurde am 10. Juli 1820 im Dorf Kluczki bei Belynitschi in Weißrussland geboren. Als Kind zog er mit seinen Eltern in die Ukraine nach Koczerowo bei Radomysl, dann in das Dorf Prusy im Bezirk von Tscherkassy. Die örtlichen Bräuche, Legenden und die Landschaft bestimmten die Themen seiner Werke. Seine Grundschulausbildung erhielt er in den Landschulen in Zabiłocz, Kamionka und Nowomyrhorod und auch für einige Zeit im Haus von Jan Macewicz, dem Marschall des Kreises Tscherkassy, wo er die Aufgaben eines Schreibers erfüllte. Seine Ausbildung erhielt er in der Bibliothek von Michał Grabowski. In der polnischen Romantik blieb er unter dem Einfluss der Dichter der „ukrainischen Schule“. Er debütierte 1839 mit einem Artikel mit dem Titel Krótki rozbiór praw poezji gminnej w sztuce veröffentlicht im „Tygodnik Petersburski“ [dt. „Petersburger Wochenblatt“] (Nr. 87). (Nr. 87). Er schrieb auch für „Przegląd Naukowy“ [dt. „Wissenschaftlicher Überblick“] (1843) und „Athenaeum“ (1844–1845). Um 1843 ging er als Vertreter des polnischen Adels, der seine Herkunft dokumentieren wollte, nach Petersburg. 1845 gründete er zusammen mit Jakub Jurkiewicz und Antoni Marcinkowski die Literaturzeitschrift „Gwiazda“ [dt. „Der Stern“], die gegen die konservative Gruppe „Tygodnik Petersburski“ [dt. „Petersburger Wochenschrift“] und die „Petersburger Klüngel“ polemisierte. Im Jahre 1847 ließ er sich, nachdem er ein Gut geerbt hatte, im Dorf Prusy nieder. Ab 1844 unterschrieb er seine Werke unter dem Pseudonym Tadeusz Padalica. Er arbeitete mit zahlreichen Zeitschriften im Grenzgebiet und in Warschau zusammen, in denen er Romane und Artikel veröffentlichte. Im Jahr 1856 reiste er nach Warschau und Krakau, sowie nach Westeuropa und in die Türkei. Er besuchte Deutschland, Frankreich, England und Italien. Er schickte Korrespondenz an die „Gazeta Warszawska“ [dt. „Warschauer Zeitung“] mit dem Titel Listy z podróży [dt. Briefe von Reisen]. Nach seiner Rückkehr schrieb er für den „Kurier Wileński“ [dt. „Vilnius’ Kurier“] (1860–1863), „Tygodnik Ilustrowany“ [dt. „Illustrierte Wochenschrift“] (1860–1864, 1868), „Gazeta Polska“ [dt. „Polnische Zeitung“] (1861–1868). Er veröffentlichte auch Artikel unter Decknamen oder anonym in der russischen Presse: in Moskau, Kiew und Petersburg. Gegen Ende seines Lebens beschäftigte er sich mit Ethnographie. Zwei Jahre vor seinem Tod verfiel er dem Wahnsinn. Er starb 1870 im Dorf Prusy bei Tscherkassy in der Ukraine. Das Werk und die Person von Fisz wurden in der polnischen Literaturwissenschaft des 20. Jahrhunderts nur selten erwähnt. Seine Werke wurden selten (Krakau 1901; Warschau 1898) nachgedruckt. In den ukrainischen Studien taucht er häufiger als polnischer Schriftsteller auf, der einen lebendigen Dialog mit der Elite der ukrainischen und russischen Kultur führt. Dieser Ausgabe wurde eine ausführliche Einleitung von Professor Marek Nalepa von der Universität Rzeszów, einem Experten für die Literatur der Aufklärung und der Zeit nach den Teilungen Polens (1795), vorangestellt und sie wurde von Professor Jarosław Ławski, einem Essayisten, Komparatisten und Forscher der literarischen Vorstellungskraft von Autoren des 19. und 20. Jahrhunderts, redigiert. Der Band enthält Editionsprinzipien, Bibliographie und Namensregister. Die Edition wurde im Rahmen des Projekts des Nationalen Programms für die Entwicklung der Geisteswissenschaften mit dem Titel „Fortsetzung der kritischen Editionen herausragender, vergessener Werke der polnischen romantischen Literatur des 19. Jahrhunderts in der wissenschaftlichen Verlagsreihe ‚Schwarze Romantik in zwölf Bänden‘ “ vorbereitet, das 2017 von der Professorin Halina Krukowska (1937–2019) initiiert wurde. Das Projekt wird in den Jahren 2018–2022 von der Abteilung für philologische Forschung „Ost – West“ durchgeführt (der nächste Projektleiter ist Dr. habil. Piotr Stasiewicz). Das Editionsprojekt „Schwarze Romantik“ gilt als einzigartige Forschung (in der Reihe sind 50 Bände von Editionen und Monographien erschienen).

Представляем книгу «Рассказы и очерки. Зарисовки из путешествий по Украине» Зенона Фиша (1820–1870), выдающегося польского прозаика, которая является частью более широкого редакционного проекта, направленного на восстановление польской и центрально‑европейской традиции историческо‑литературных произведений. В 2017 году в серии научных изданий «Черный романтизм» мы опубликовали том «Тарасова ночь. Проза», собравший большинство разрозненных произведений этого автора. Некоторые произведение из этого издания («Зося Житкевичувна», «Нестор Писанка») функционировали как отдельные работы, хотя были частью двухтомника «Рассказы и очерки. Зарисовки из путешествий по Украине», опубликованного в Вильнюсе в 1856 году, который мы сегодня и представляем. В том также входит ранняя драма Фиша «Конашевич в Белгороде», опубликованная в Варшаве в 1845 году. По мнению профессора Марека Налепы, автора обширного вступления к изданию, Украина Фиша – это пережитая реальность, опыт, ощутимый в каждой детали: от размышлений о ее буйной истории, наблюдений межличностных отношений в многонациональном социальном котле, аж до красоты ее ландшафтов. Исследователь утверждает, что «Фиш в своей работе исходил из основной предпосылки – немного экзистенциальной, немного методичной – и подчеркивал, что необходимо познать Украину, соприкоснуться с ней кожей и мыслями, соединиться с ней духом, не доверяя как литераторам, так и географам и авторам путеводителей. Нужно ехать в Украину, чтобы все, что о ней написано, отлетело, чтобы светлые и выразительные видения покрылись мглой, чтобы идеализированные люди стали нормальными, чтобы краски слегка затмили реализм, беспорядок, хаос, аморализм, и наоборот, чтобы демонизированные люди стали нормальными, мрачные пейзажи «веселыми», а большое зло стало меньше. […] Нужно много сил и юношеской стойкости, чтобы встретиться с ее красотой и проникнуться ее духом». Зенон Фиш – выдающийся польский прозаик и публицист, почти вся жизнь которого была связана с украинскими землями I Речи Посполитой. Он родился 10 июля 1820 года в селе Ключки под Белыничами в Белоруссии. В детстве вместе с родителями переехал в Украину, в Кочеров возле Радомышля, потом в село Прусы Черкасского района. Местные обычаи, легенды, ландшафты определили тематику его работ. Начальное образование он получил в сельской школе в Забилочах, потом в Каминке и Златополе, а также какое‑то время в доме Яна Мацевича, маршалка черкасского повета, где выполнял обязанности писаря. Он получал образование, пользуясь библиотекой Михала Грабовского. Попал под влияние поэтов «украинской школы» польского романтизма. Дебютировал в 1839 году со статьей «Краткий анализ законов общинной поэзии в искусстве», появившейся в «Петербургском еженедельнике» (№ 87). Также он писал и для «Научного обозрения» (1843), «Атенэум» (1844–1845). Где‑то в 1843 году он поехал в Санкт‑Петербург как представитель польской шляхты, желая документально подтвердить свое происхождение. В 1845 году он вместе с Якубом Юркевичем и Антонием Марцинковским основал литературный журнал «Звезда» (пол. «Gwiazda»), полемизирующий с консервативной группой «Петербургского еженедельника» и «петербургским кружком». В 1847 году он поселился в селе Прусы, получив наследство. С 1844 года свои работы он подписывал псевдонимом Тадеуш Падалица. Сотрудничал со многими журналами на кресах и в Варшаве, в которых публиковал свои рассказы и статьи. В 1856 году он отправился в Варшаву и Краков, а также в Западную Европу и Турцию. Посетил Германию, Францию, Англию, Италию. Он отправлял в «Варшавскую газету» статьи под названием «Письма из путешествий». После возвращения он писал для «Вильнюсского курьера» (1860–1863). «Иллюстри‑рованного еженедельника» (1860–1864, 1868) «Газеты Польской» (1861–1868). Он также публиковал свои статьи под псевдонимами или анонимно в российской прессе: московской, киевской и петербургской. В конце жизни он занялся этнографией. За два года до смерти он сошел с ума. Умер в 1870 году в селе Прусы около Черкасс в Украине. Творчество и личность Фиша редко упоминались в польских литературных исследованиях ХХ века. Редко его произведения переиздавались (Краков 1901; Варшава 1898). Чаще он появлялся в украинских исследованиях как польский писатель, ведущий живой диалог с элитой украинской и российской культуры. Этому изданию предшествует обширное вступление профессора Марека Налепы из Университета в Жешуве, знатока литературы Просвещения и эпохи после раздела Польши (1795), под редакцией проф. Ярослава Лавского, эссеиста, компаративиста, исследователя писательского воображения авторов XIX и ХХ веков. Том содержит публикации, библиографию и указатель фамилий. Издание подготовлено в рамках проекта Национальной программы развития гуманитаристики под названием «Продолжение критических изданий выдающихся и забытых произведений польской романтической литературы XIX века» в научно‑издательской серии «Черный романтизм» в двенадцати томах, начатое в 2017 году проф. Галиной Круковской (1937–2019). Проект реализуется с 2018 по 2022 г. Кафедрой филологических исследований «Восток – Запад» (руково‑дитель проекта доктор хабилитированный Пётр Стасевич). Издательский проект «Черный романтизм» отнесен к категории уникальных исследований (в серии вышло 50 томов изданий и монографий).

Представляємо книгу «Розповіді та нариси. Замальовки з подорожей Україною» Зенона Фіша (1820–1870), видатного польського прозаїка, яка є частиною широкого редакційного проекту, спрямованого на відновлення польської та центрально‑європейської традиції історично‑літературних творів. У 2017 році в серії наукових видань «Чорний романтизм» ми опублікували том «Тарасова ніч. Проза», що зібрав більшість розрізнених творів цього автора. Деякі твори з цього видання («Зося Житкевичувна», «Нестор Писанка») функціонували як окремі роботи, хоча були частиною двотомника «Розповіді та нариси. Замальовки з подорожей Україною», опублікованого в Вільнюсі 1856 року, який ми сьогодні і представляємо. В том входить і рання драма Фіша «Конашевич в Бєлгороді», опублікована в Варшаві 1845 року. На думку професора Марека Налєпи, автора вступу до видання, Україна Фіша – це пережита реальність, досвід, відчутний у кожній деталі: від роздумів про її буйну історію, спостережень за взаєминами в багатонаціональному соціальному котлі, аж до краси її ландшафтів. Дослідник стверджує, що «Фіш у своїй роботі виходив з основного принципу – дещо екзистенціального, дещо методичного – і підкреслював, що необхідно пізнати Україну, стикнутися з нею шкірою і думками, з’єднатися з нею духом, не довіряючи як літераторам, так і географам і авторам путівників. Потрібно поїхати в Україну, щоб усе, що про неї написано, відлетіло, щоб світлі та виразні бачення вкрилися імлою, щоб ідеалізовані люди стали нормальними, щоб фарби злегка затьмарили реалізм, безлад, хаос, аморальність, і навпаки, щоб демонізовані люди стали нормальними, похмурі пейзажі „веселими“, а велике зло стало меншим. (…) Треба багато сил і юнацької стійкості, щоб зустрітися з її красою та перейнятися її духом». Зенон Фіш – видатний польський прозаїк і публіцист, майже все його життя було пов’язане з українськими землями І Речі Посполитої. Він народився 10 липня 1820 року у селі Ключки під Бєлиничами в Білорусії. У дитинстві разом з батьками переїхав до України, в Кочерів біля Радомишля, потім у село Пруси Черкаського району. Місцеві звичаї, легенди та краєвиди визначили тематику його творчості. Початкову освіту він здобув у сільській школі в Забілочах, потім в Камінці та Злотополі, а також у будинку Яна Мацевича, маршалка черкаського освіту, де виконував обов’язки писаря. Він здобував освіту, користуючись бібліотекою Міхала Грабовського. Потрапив під вплив поетів «української школи» польського романтизму. Дебютував 1839 року зі статтею «Короткий аналіз законів общинної поезії в мистецтві», що з’явилася в «Петербурзькому тижневику» (№ 87), «Атенеум» (1844–1845). Десь у 1843 році він поїхав до Санкт‑Петербургу як представник польської шляхти, бажаючи документально підтвердити своє походження. У 1845 році він разом з Якубом Юркевичем та Антонієм Марцинковським заснував літературний журнал «Зірка» (пол. Gwiazda), який полемізує з консервативною групою «Петербурзького тижневика» та «Петербурзьким гуртком». У 1847 році він оселився у селі Пруси, отримавши спадщину. У 1844 році свої роботи він підписує псевдонімом Тадеуш Падалиця. Він співпрацював з багатьма журналами на кресах та у Варшаві, в яких публікував свої розповіді та статті. У 1856 році він відправився до Варшави і Кракова, а також в Західну Європу і Туреччину. Відвідав Німеччину, Францію, Англію, Італію. Він відправляв у «Варшавську газету» статті під назвою «Листи з подорожей». Після повернення він писав для «Вільнюського кур’єра» (1860–1863). «Ілюстрованого тижневика» (1860–1864, 1868), «Газети Польської» (1861–1868). Він також публікував свої статті під псевдонімами або анонімно в російській пресі: московській, київській та петербурзькій. Наприкінці життя він зайнявся етнографією. За два роки до смерті він збожеволів. Помер 1870 року в селі Пруси біля Черкас в Україні. Творчість та особистість Фіша рідко згадувалися в польських літературних досліджень ХХ століття. Рідко (Краків 1901, Варшава 1898) його твори перевидавалися. Найчастіше він з’являвся в українських дослідженнях як польський письменник, який вів живий діалог з елітою української та російської культур. Цьому виданню передував вступ професора Марека Налєпи з Університету в Жешуві, знавця літератури Просвітництва та епохи після розподілу Польщі (1795), під редакцією проф. Ярослава Лавського, есеїста, компаративіста, дослідника письменницької уяви авторів XIX і ХХ століть. Том містить публікації, бібліографію та покажчик прізвищ. Видання підготовлено в рамках проекту Національної програми розвитку гуманітаристики під назвою «Продовження критичних видань видатних та забутих творів польської романтичної літератури XIX століття» в серії наукових видань «Чорний романтизм» в дванадцяти томах, розпочате у 2017 році проф. Галиною Круковською (1937–2019). Проект реалізується з 2018 до 2022 року Кафедрою філологічних досліджень «Схід – Захід» (керівник проєкту доктор габілітований Пйотр Стасевич). Редакційний проект «Чорний романтизм» належить до категорії унікальних досліджень (в серії вийшло 50 томів видань і монографій).